Живе в віках душа поета в його озвучених віршах

Організовувати зустрічі учнів Микласької ЗОШ І – ІІ ступенів із сучасними письменниками та поетами  Подільського краю.   Цього разу зустріч стала днем пам’яті видатного земляка, поета Миколи  Федунця.   З одного боку, всі хто знав Миколу Федунця, у скорботі від того, що така обдарована, мудра, цілеспрямована людина так рано пішла з життя. З іншого боку, подивившись, скільки сюди, у маленькі Миклаші, завітало людей, розумієш, що життя своє Микола Федорович прожив немарно. Адже посіяв у серці чи не кожного зерно любові до рідного краю, а ще був   добрим товаришем, мудрим наставником, та й просто людиною щирою і доброю. Кажуть, що вмирає лише тіло, а душа … А душа живе. Живе вічно.  Він живе у своїх віршах, він живе у серцях близьких людей, котрі, отримавши нагоду висловитися, не скупилися на гарні слова, ділилися спогадами про те, як жили, творили, множили у цім світі добро. Час летить швидко. Він невмолимий. Давно посивіли скроні у тих, хто пліч – о - пліч ішов тернистою дорогою життя з Федунцем. Та пам’ять – то свіча, котру ніяким вітром не загасити. І ось на приміщенні Микласької школи з’явилася меморіальна дошка. Гордитимуться прийдешні покоління, що навчаються у закладі освіти, де здобував освіту подільський поет. Микола Федорович ходив не лише до Микласької школи, а й був учнем Ямпільського навчального закладу. Тому не дивно, що з сусіднього Ямполя приїхала численна делегація учнів та педагогів, очолювана директором школи Марією Олуйко.          Особливо зворушливими були спогади дружини поета Олександри Ванжули. Адже  у кожному слові Олександри Семенівни вчувається глибока вірність покійному чоловіку, ніжність та тепло. Поетеса не втомлюється повторюватити: «Сьогодні Микола з нами». З усіх куточків Подільського краю з’їхалися друзі поета. Зі сльозами на очах згадує Миколу Федоровича вірний друг та колега Микола Антонович Мачківський. Чимало спогадів у Володимира Вікторовича Рубашевського. Мали нагоду виступити перед присутніми й інші гості, серед яких Рудюк Андрій Степанович, Миколайчук Михайло Миколайович, Мачківська Марія Іванівна, Котвіцький Франц Миколайович, Немирович Тетяна Миколаївна, Кравець Андрій Кирилович, Федунець Володимир Корнійович, Кундис Марія Іванівна. Звернулися до присутніх і друзі поета, котрі допомогли у виданні книги «Шляхами Федунцевої долі» та написали по декілька рядків власних спогадів. Це Герой України Петро Володимирович Іващук, Володимир Пантелеймонович Романчук, Заслужений працівник сільського господарства Борис Васильович Баліцький. Були на заході однокласники Миколи Федунця. Ніна Рибінська не лише поділилася власними спогадами, а й виконала прекрасні задушевні пісні. Музичними дарунками радував і народний вокальний колектив «Берегиня» Микласького СБК. Солістка Іванна Кравець  щиро виконала пісню «Батько». Учні школи декламували вірші Миколи Федунця та читали власні поетичні твори, що є пробою пера. Свій вірш, присвячений Миколі Федунцеві, читала В.Грицюк. Ведучим на заході був директор Микласької школи Михайло Якимович Дашкевич. Помічницею –Діна Володимирівна Дашкевич. Власне подружжю Дашкевичів слід     низько вклонитися, бо організаторські клопоти про проведенні вечора пам’яті вирішували саме вони. Та й саме за їх ініціативи у світ вийшла книга «Шляхами Федунцевої долі», котру присутні отримали в подарунок під час презентації. Збором матеріалу для наповнення книги, упорядкуванням статей, як і всіма турботами пов’язаними з видавництвом даної книги, займалися Михайло Якимович та Діна Володимирівна.   Активно долучився до написання книги Володимир Рубашевський та Василь Горбатюк. Діна Дашкевич під час презентації зазначила: - У рік 70-річчя з дня народження Миколи Федунця, до дня його пам’яті ми хотіли зробити ще один подарунок шанувальникам поезії поета- земляка: видати книгу спогадів. Зразком для нас були видані у попередні роки книги О.Ванжули «Ти живеш» та М.Мачківського «За сонячний промінь тримаючись». На наші звернення відгукнулося чимало людей, вони надсилали спогади, поезії. Писали соратники по перу, друзі, однокласники, учні шкіл та вчителі, родичі, просто знайомі. Так з’явилася книга « Шляхами Федунцевої долі». Гадаю, що особливо цінна буде книга на уроках літератури рідного краю, бо в ній намалювався образ людини, яка з «хлопчини босого із Сушовець» виросла у знаного по всій Україні і далеко за її межами поета. Він  творив самобутні поезії, що є скарбницею образного слова, художніх знахідок, стилістичних зворотів. На завершенні заходу до присутніх звернувся сільський голова Василь Андрійович Миханчук та заступник начальника відділу освіти, молоді та спорту Наталія Соколюк. Палахкотить свіча пам’яті, запалена у символ того, що ніхто і ніколи не забуде Миколу Федоровича, бо залишив свій значний слід на землі. Лягають квіти до стіни, де закріплена меморіальна дошка. Таки живе в віках душа поета в його озвучених віршах. За матеріалами Анжели ДЗИЦЮК, начальника  відділу культури