«Тиші бути не повинно»: як ентузіасти перетворюють старі бібліотеки на місця для людей

У молоді бібліотеки зазвичай асоціюються з чимось застарілим та нецікавим. Та є в Україні бібліотеки, де люди дійсно захоплені своєю справою й перетворюють власні заклади на осередки культури та спілкування. Представниці Бердичівської міської централізованої бібліотечної системи та Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олега Ольжича Тетяна Кущук і Олена Люблянська розповіли Platfor.ma про те, яку роль їх робота відіграє у примирені різних культур, якою має бути сучасна бібліотека, та чому читацький зал став атавізмом.

Фотографія: shutterstock.com

– У чому полягає робота методиста у бібліотеці? Бо, в принципі, всі знають про те, хто такий бібліотекар, але чим займається методист для багатьох залишається загадкою.

Олена Люблянська

Олена Люблянська: Методист в традиційному розумінні – це людина, яка роз’яснює інструкції, пише якісь плани, звіти. Але ми трошки неправильні методисти, бо це в нас така рутина, як у хазяйки помити посуд. Ми маємо своє бачення того, якою повинна бути сучасна бібліотека, і ми маємо довести це, по-перше, своїм співробітникам – тільки тоді бібліотека зміниться, і, по-друге, людям, щоб вони зрозуміли, що бібліотека − не установа, яка видає книжки, що насправді ми центр громади, де вони можуть отримати різні послуги. Навіть ті, на які сама громада не очікує.

– Ви говорите, що маєте бачення сучасної бібліотеки. Якою вона є у вашому розумінні та наскільки цей образ співпадає з тим, що є на сьогоднішній день?

Тетяна Кущук

Тетяна Кущук: Нам пощастило, що ми знаходимося в центрі України, ми постійно в русі. Але маленькі міста теж можуть працювати і показувати приклад. Кожна бібліотека має бути з якоюсь родзинкою, бути особливою. І коли ми зараз говоримо про коворкінги, де все зав’язано на комерції, бібліотека сьогодні має бути безоплатною. Будь-які нововведення повинні одразу впроваджуватися в бібліотеках. Багато колег кажуть: «Нас цього не вчили, чому ми маємо бути такими?» Ні, дорогенькі, ми сьогодні живемо в новий час, і якщо змінюється підхід стоматолога, перукаря, навіть спеціаліста, який нігті нарощує, то і бібліотека має змінюватися. Наприклад, я в своїй бібліотеці всім вуха проговорила, що тиші бути не повинно. Якщо приходить дитина і каже: «У мене сьогодні чудовий настрій, можна я вам тут колесо покручу?», ми все це їй влаштовуємо, тому що завтра це буде потенційний учасник наших заходів.

Олена Люблянська: Ми – і користувачі, і працівники − повинні зрозуміти, що бібліотека – це сфера обслуговування. Як клієнти ми можемо прийти у крамницю і щось своє там вимагати. Так само і з бібліотекою. Ми повинні розуміти, що бібліотека існує на наші гроші, на наші податки, і ми маємо як клієнти вимагати, щоб пропоновані послуги задовольняли наші потреби. І бібліотекар, в свою чергу, повинен розуміти, що він існує не для того, щоб виконувати інструкції, плани, накази, а для того, щоб виконувати потреби громади.

Тетяна Кущук: Без творчості сьогодні ніяк не може бути, треба вигадувати якісь нові послуги. Читачі в нас дуже сучасні, дуже розумні. І просто дати книжку, відмахнутися від них і далі лускати зернята чи читати журнал вже не вийде.

– Наскільки великі зміни наразі може принести до суспільства культура читання?

Тетяна Кущук: Річ у тім, що люди сьогодні мало читають – і це дуже велика проблема. Немає за що видавати книжки, в бібліотеках немає сучасної літератури. Колись моя колега дуже добре сказала: «Немає різниці, у якому форматі читати. Головне, щоб люди це взагалі робили». Коли бібліотекари починають стогнати, що немає друкованої книжки і люди не читають, потрібно шукати якусь альтернативу – електронні книжки, зустрічі з письменниками, літературні обговорення. Нарешті – якісь зустрічі, де люди навіть не маючи книжок можуть просто збиратися за інтересами і щось обговорювати. Культура читання має бути на першому місці, і держава наша має схаменутися і зрозуміти, що без культури не може бути розвитку нашого суспільства. Ми всі очікуємо змін на краще, бо має бути і поповнення книжок, має якось стабілізуватися зарплатня і має бути дофінансування.

Олена Люблянська: Мало хто уявляє як то насправді може бути, бо ми й досі прив’язані до тих термінів, які ввела ще Надія Костянтинівна Крупська – відвідування, книговидача та кількість читачів. Від цих показників ми отримуємо зарплатню і, відповідно, формуються штати бібліотек.

– Наскільки досвід колег з України та світу впливає на роботу у ваших закладах?

Олена Люблянська: Наші професійні подорожі – це не завжди подорожі бібліотеками. Як казав Стів Джобс, креативність – це не те нове, що ти сам придумав, це коли ти взяв дві різні речі і з них, уже відомих, зробив щось нове. Тобто ми бачимо приклади і в бізнесі, і в освіті, і в книжках – і потім ми це якось трансформуємо до своєї бібліотеки. Щоб це було на потребу людей, щоб бібліотека була цікава людям, і щоб власне бібліотекару і методисту було цікаво працювати.

Тетяна Кущук: Взагалі, ті методисти, які не просто працюють по інструкції, вони всі зі своїми тарганами – шалені трошки. Але вони мають бути такими. Бо якщо це буде якась законсервована банка, то все – бібліотеці гаплик. Ми бродили маленькими двориками Львова і побачили на стіні надпис: «Дочитуйте книжки». От ми щось таке вловлюємо і одразу в нас в голові генеруються якісь ідеї. Ми отримуємо позитивний досвід, який можна потім десь поширювати. Про бібліотекарів завжди думають, що вони сірі миші. А насправді ми птахи щастя.

– Чи може бібліотека зблизити людей?

Олена Люблянська: Я може не дуже зручні речі скажу, але бібліотека завжди була для людей, яким чогось не вистачає в житті. Хто йде в інтернет-центр в бібліотеці? Той, в кого немає вдома комп’ютера. Хто йде за книжкою? Той, хто не може її купити. Пенсіонери – це наша аудиторія. Діти – це наша аудиторія. Це та аудиторія, з якою нам і легко, і складно працювати, але бібліотека для них є якоюсь віддушиною, де вони можуть реалізувати себе, знайти підтвердження власним думкам у книжках, просто поспілкуватися з бібліотекаром. А на селі це взагалі майже єдине місце, де можна прийти і просто порозмовляти з людиною.

Наприклад, вимушені переселенці втратили джерело спілкування, випали зі спільноти, з життя. І знайти знову друзів можна саме в бібліотеці. Бо тут є клуби, є книжки, є люди, з якими можна спілкуватися, знайти якісь точки дотику. Можна просто зайти до бібліотеки і запитати, де у цьому населеному пункті поліклініка. Можна запитати у бібліотекара, до якого перукаря чи стоматолога піти. Бо люди, які переїжджають, не знають жодних особливостей місцевості.

Тетяна Кущук: В нас Бердичів – місто чотирьох культур. Той ходить до синагоги, інший до католицької церкви, цей – до православної. Де ми можемо їх згуртувати? Звісно, в бібліотеці. Тому ми намагаємося робити масові заходи, куди запрошуємо представників різних культур, де б вони могли спілкуватися.

Олена Люблянська: Допоки ми не будемо спілкуватися, допоки ми не будемо питати думку людини, ми не знайдемо примирення.

– Але наразі є ще й інша аудиторія – люди, які не ходять до бібліотек. Коли спілкування переважно стає віртуальним, коли майже всі на вулицях ходить у навушниках, як донести цей посил?

Тетяна Кущук: Звісно, є аудиторія, яка не ходить в бібліотеку. Але хочу навести такий приклад. Дуже часто у нас в бібліотеці проходять якісь жіночі зустрічі. І от ми через особисті зв’язки, через ВКонтакті, через Facebook шукали молодих дівчат. Зібрали аудиторію від 22 до 40. Потім я вже десь через місяць почула враження: «Ми думали, що це якась секта буде». Але коли вони прийшли і ми в них запитали, чого вони раніше не відвідували бібліотеку, вони відповідали: «Ми не знали, що у вас тут так цікаво». Проблема бібліотекарів ще у тому, що вони іноді роблять все класно, але не встигають рекламувати свої послуги. Бібліотекам треба наразі використовувати все, у тому числі і соцмережи. Після цього ті люди, які не ходили в бібліотеку, нема-нема і зайдуть: «А у вас тут нема чогось цікавого?» Все – ми згуртовуємо громаду. В нас ще були такі випадки, що завдяки дітям, яких ми залучили зі шкіл, мами, котрі під’їжджають і забирають дітей на супермашинах, почали з дітьми приходити у бібліотеку, дивитися, що вони роблять – і дякувати. Тобто можна притягнути цю категорію, яка не ходить, тільки до кожного треба шукати підхід.

Так само було, коли мій малий лежав у лікарні. Я бачила, що в палаті було дев’ятеро хлопців і вони то музику слухали, то тріпалися. Одного разу я взяла торбу книжок і принесла їм. В мене навіть є фото − всі хлопці в палаті лежали і читали. Після цього ми написали проект, виграли грант і почали ходити в лікарню, проводити лялькові вистави, розносити книжки, журнали. Тобто можна знайти аудиторію, навіть якщо вона неохоплена. Треба тільки захотіти. І мати божевільного методиста.

– Яким ви бачите майбутнє бібліотек? До якої форми вона має, на вашу думку, перетворитися?

Тетяна Кущук: Я не можу поки погодитися, що бібліотека має бути без бібліотекара, коли все автоматизовано, як можна побачити в Європі. Я це абсолютно не сприймаю. Обов’язково має бути бібліотекар, як би він там себе не позиціонував – менеджер культури чи ще якось. Єдине прохання, щоб були сучасні книжки, яких дуже не вистачає. І от дуже грає роль інтер’єр бібліотек. Тому що, коли оця совдепівщина переважає, власне письменники чи митці не хочуть приходити.

Олена Люблянська: Я вважаю, що сучасна бібліотека має бути відкритим простором. І я може скажу крамольну річ, але бібліотека повинна бути без читацького залу. Це атавізм. Людина має читати там, де їй зручно. Але я маю на увазі масові бібліотеки. Звісно, стародруки чи фоліанти повинні бути збережені, бо це історична спадщина. Втім треба забути такий термін як збереженість фонду. Ми повинні працювати не для того, щоб вберегти книжку, яка має стотисячний тираж. Якщо ми будемо зберігати її тридцять років, але ніхто її не візьме, то нащо вона потрібна? Ми повинні працювати для того, щоб цю книжку читали. Як казала Катерина Генієва (гендиректор Всеросійської бібліотеки іноземної літератури. – Platfor.ma), яку один з колег назвав «бібліотечною Майєю Плісецькою»: «Книжки крадуть, але тішить, що їх хоча б прочитають».

Тетяна Кущук: В світі наразі є дуже популярний термін: третє місце. Кафе рвуть його до себе, театри, кінотеатри, музеї… А може саме бібліотека має бути тим третім місцем, куди людина спішить після роботи і хоче побути там замість дому. Третє місце – де хочеться зустрічатися, де затишно, цікаво, зручно. Ми маємо бути цим місцем, і головний месседж – безкоштовним. Ми дійсно можемо це зробити.

Матеріал було створено в межах проекту «Від руйнування до творення. Шляхи примирення в українському суспільстві», що проходить за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини під патронатом Інституту з міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів (DVV International) та Громадської організації «Інформаційно-дослідний центр «Інтеграція та розвиток».

До Дня героїв Крут

До Дня героїв Крут

16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва розпочався бій, який тривав годин із 5 між 4- тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва. Загін матросів Ремньова потрапив під обстріл захисників Крут. З тилу їх підтримував ще й бронепоїзд і гармата, які здійснювали виїзди у тил наступаючому ворогові та вели їх обстріл. На залізничній платформі також була гармата сотника Лещенка, якою також стримували наступ більшовиків. Втрачаючи вбитих і поранених, більшовики вперто просувалися вперед. Їх гарматна батарея, що до часу стріляла не досить вдало, зосередила вогонь по українських позиціях. Бій тривав більше 5 годин, українці відбили кілька атак, під час яких понесли значні втрати. Приблизно у цей час на допомогу Ремньову почали надходити інші загони Муравйова (зокрема, 1-й Петроградський загін), а з боку Чернігівської колії підійшов ворожий бронепоїзд і почав обстріл обороняючих з тилу.

  Під Крутами сльози, зітхання тяжке...
 І як же це сталось, здатний хто на таке?
 Стало каменем серце отут біля Крут
 І заповідь божа затоптана в бруд.
 А заповідь п'ята каже: «Не вбий!»
То хто ж породив тебе кате людський?
 Під Крутами вбивство, під Крутами гнів..
. І все пам'ятаю через тисячі днів.
 І пам'яті свічка горить не згаса
 І 300 сердець – наша гордість, краса
. Під Крутами квіти, «Реквієм» спів..
. Пам'ятай, Україно, патріотів синів!

Шкільні підручники стануть безкоштовними

Парламент ухвалив закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безоплатного забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів та педагогічних працівників". За відповідне рішення у понеділок ввечері проголосувало 235 народних депутатів.

Зокрема, новим законом встановлюються державні гарантії на безоплатне забезпечення підручниками, посібниками, методичною літературою учнів загальноосвітніх навчальних закладів та педагогічних працівників у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Реалізація цього завдання покладається Міністерство освіти і науки України.

Автори законопроекту наголошують, що прийняття та реалізація проекту закону дозволить зменшити соціальну напругу, сприятиме поліпшенню організації освітнього процесу та забезпеченню соціального захисту учнів шкільного віку, їх батьків та педагогічних працівників.

Календар знаменних дат

Календар знаменних дат

Календар знаменних і пам’ятних дат на 2016 рік

СІЧЕНЬ 
01.01. – Новий рік
– 120 років від дня народження Василя Касіяна (1896-1976), українського художника – графіка.
02.01. – 90 років від дня народження Віри Вовк (Селянської) (1926), української поетеси, перекладача і літературознавця.
04.01. – 200 років від дня народження Осипа Шухевича (1816-1970), українського письменника.
07.01. – Різдво Христове
– 115 років від дня народження В.Г. Чумака (1901-1919), українського поета, громадського діяча.
12.01. – 140 років від дня народження Джека Лондона (1876-1916), американського письменника.
– День українського політв’язня.
22.01. – День Соборності України.
23.01. – 125 років від дня народження П.Г. Тичини (1891-1967), українського поета, державного та громадського діяча.
24.01. – 240 років від дня народження Ернеста Теодора Амадея Гоффмана (1776-1822), німецького прозаїка, композитора, художника
27 .01 Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
29.01. – День пам’яті героїв Крут.
150 років від дня народження Ромена Ролана (1866–1944) французького письменника
ЛЮТИЙ
02.02. – 115 років від дня народження В.П. Підмогильного (1901-1937), українського письменника .
12.02. – 145 років від дня народження Леся Мартовича (1871-1916), українського письменника і громадського діяча.
14.02. – День святого Валентина.
15.02. – Стрітення Господнє.
День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
18.02 – 160 років від дня народження Софії Русової (1856-1940), української громадської і культурно-освітньої діячки.
20.02. – День пам’яті Героїв Небесної Сотні.
21.02. – Міжнародний день рідної мови.
25.02. – 145 років від дня народження Лесі Українки (1871-1913), української поетеси, перекладачки, громадської діячки.
БЕРЕЗЕНЬ
03.03 – Всесвітній день письменника.
08.03. – Міжнародний день прав жінок і миру.
09.03. – День народження Т.Г. Шевченка (1814-1861), великого українського поета, художника, мислителя.
10.03. – 155 років з дня смерті Тараса Григоровича Шевченка (1814-1861), українського поета із світовим іменем, художника, мислителя.
19.03. – 85 років Еммі Андієвській (1931), українській письменниці і поетесі.
21.03. – Всесвітній день поезії.
22.03. -Всесвітній день водних ресурсів.
26.03. – День Національної гвардії України.
27.03. – Міжнародний день театру.
29.03. – 135 років від дня народження Марійки Підгірянки (1881-1963), української поетеси.
КВІТЕНЬ
01.04. – Всесвітній день сміху.
– Міжнародний день птахів.
02.04 – Міжнародний день дитячої книги.
07.04. – Благовіщення.
– Всесвітній день здоров’я.
09.04. – 195 років від дня народження Шарля Бодлера (1821-1867), французького поета.
11.04 -Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів
12.04. – Всесвітній день авіації та космонавтики.
16.04. – День довкілля.
18.04. – День пам’яток історії та культури.
21.04. – 200 років від дня народження Шарлотти Бронте (1816-1855), англійської письменниці
22.04. – Всесвітній день Землі.
23.04. – Всесвітній день книги і авторського права.
24.04. – Вербна неділя.
26.04. – 30 років з часу Чорнобильської катастрофи (1986).
28.04. – 75 років від дня народження Ірини Жиленко (1941-2013), української поетеси, прозаїка.
ТРАВЕНЬ
01.05. – Великдень.
– Міжнародний день солідарності трудящих.
07.05. – Всесвітній день здоров’я
08.05. – День Матері.
08.05-09.05. – Дні пам’яті та примирення
09.05 День Перемоги
14.05. – 145 років від дня народження Василя Стефаника (1871-1936), видатного українського письменника – новеліста, громадсько-політичного діяча.
15.05. – Міжнародний день сім’ї.
– 125 років від дня народження Михайла Булгакова (1891-1940), російського письменника, українського драматурга, уродженця м. Києва.
– День Європи в Україні.
18.05. – Міжнародний день музеїв.
20.05. – 55 років тому (1961) встановлено Республіканську премію імені Т.Г. Шевченка з 1999 року – Національна премія України імені Тараса Шевченка.
21.05 
– День Європи в Україні. 
– День героїв.
22.05 
24.05. – День слов’янської писемності і культури.
26.05. – 80 років Віталію Коротичу (1936), українському письменнику, публіцисту, перекладачу.
31.05. – Всесвітній день без тютюну (проти тютюнопаління).
ЧЕРВЕНЬ
01.06. – Міжнародний день захисту дітей.
05.06. – Всесвітній день охорони навколишнього середовища.
06.06. – День журналіста.
13.06. – День народження Марка Черемшини (1874), українського письменника та культурно-громадського діяча.
15.06. – 75 років від дня народження Івана Миколайчука (1941-1987), українського кіноактора, сценариста, режисера.
19.06. – Трійця.
22.06. – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.
25.06. – 130 років від дня народження Івана Крип’якевича (1886-1967), видатного українського історика.
26.06. – День молоді.
28.06. – День Конституції України.
– 365 років тому (1651) розпочалася битва під Берестечком між українськими силянсько-козацькими військами і польською шляхтою.
ЛИПЕНЬ
01.07. – День архітектури України.
04.07. -125 років від дня народження Петра Йосиповича Панча (1891–1978), українського письменника
-75 років від дня народження Володимира Івановича Заремби (1941–2010), українського письменника
07.07. – Свято Івана Купала.
– 95 років від дня народження Петра Яцика (1921-2001), бізнесмена, мецената, засновника Міжнародного конкурсу знавців української мови.
10.07. -145 років від дня народження Марселя Пруста (1871–1922), французького письменника
16.07. – Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України.
17.07. – 145 років від дня народження Філарета Колесси (1871-1947), видатного українського композитора, фундатора українського –етнографічного музикознавства.
18.07. 205 років від дня народження Уільяма Теккерея (1811–1863), англійського письменника
26.07. – 225 років від дня народження Вольфгана Моцарта (1791-1844), австрійського піаніста, композитора, диригента, педагога.
21.07. -110 років від дня народження Олени Іванівни Теліги (Шовгеневої, 1906–1942), української поетеси і громадської діячки
26.07. -160 років від дня народження Джорджа Бернарда Шоу (1856–1950), англійського драматурга, публіциста
СЕРПЕНЬ
15.08. – 245 років від дня народження Вальтера Скотта (1771-1832), англійського і шотландського письменника.
18.08. 180 років від дня народження Олександра Яковича Кониського (1836–1900), українського письменника, педагога, громадського діяча
19.08. – Яблуневий спас.
23.08. – День Державного Прапора України.
24.08. – 25-а річниця проголошення Верховною Радою Акту Незалежності України (1991).
27.08. – 160 років від дня народження І.Я. Франка (1856-1916), видатного українського письменника, поета, філософа, вченого і громадського діяча.
– 75 років від дня народження Богдана Ступки (1941-2012), українського актора.
-145 років від дня народження Теодора Драйзера (1871–1945), американського письменника
28.08. – День шахтаря.
ВЕРЕСЕНЬ
01.09. – День знань.
08.09. -День визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників
– Міжнародний день грамотності.
10.09. – День українського кіно.
21.09. – Міжнародний день миру.
-150 років від дня народження Герберта Джорджа Уеллса (1866-1946), англійського письменника-фантаста
22.09 – День партизанської слави.
26.09. – 115 років від дня народження Семена Скляренка(1901-1962), українського письменника.
27.09. – День туризму.
28.09. – 60 років від дня смерті Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка) (1889–1956), українського письменника-гумориста
29.09. – 150 років від дня народження Михайла Грушевського (1866-1934), українського історика і громадсько-політичного діяча, першого Президента України.
30.09. – Всеукраїнський день бібліотек.
-175 років від дня народження Михайла Петровича Драгоманова (1841–1895), українського публіциста, історика, літературознавця та громадського діяча
ЖОВТЕНЬ
01.10. Міжнародний день людей похилого віку.
– Міжнародний день музики.
02.10. – День працівників освіти.
– 110 років від дня народження Івана Багряного (1906-1963), українського письменника.
03.10. – 135 років від дня народження Михайла Возняка (1881-1954), українського літературознавця.
04.10. – 125 років від дня народження Юрія Клена (Освальд Бургардт) (1891-1947), українського письменника.
06.10. – 135 років від дня народження Івана Кочерги (1881-1952), українського драматурга.
08.10. – 145 років від дня народження Івана Максимовича Піддубного (1871–1949), українського професійного борця, багаторазового чемпіона світу
09.10. – День художника.
– 130 років від дня народження Іванни Блажкевич (1886-1977), галицько-української письменниці та громадської діячки.
14.10. – Покрова Пресвятої Богородиці.
– День українського козацтва.
– День захисника Вітчизни.
17.10. – 80 років від дня народження Івана Федоровича Драча (1936), українського поета, громадського діяча.
24.10. – День Організації Об’єднаних націй.
25.10. -135 років від дня народження Пабло Пікассо (1881–1973), іспанського та французького художника.
28.10. – День визволення України від фашистських загарбників.
ЛИСТОПАД
01.11. -155 років від дня народження Дніпрової Чайки (Людмили Олексіївни Василевської) (1861–1927), української письменниці
07.11. – 80років від дня народження Миколи Вінграновського (1936-2004), українського поета, кіноактора, режисера.
08.11. – 125 років від дня народження Олеся Досвітнього (О.Ф. Скрипаль) (1891-1934), українського письменника, літературознавця.

09.11. – День української писемності та мови.
– Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва.
16.11. Міжнародний день толерантності.
17.11. – Міжнародний день студента.
20.11. -Всесвітній день прав дитини.
22.11. 215 років від дня народження Володимира Івановича Даля (1801–1872), українського і російського лексикографа, етнографа і письменника.
25.11. – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насилля над жінками.
21.11. – День гідності та свободи.
28.11. – День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій в Україні.
-135 років від дня народження Стефана Цвейга (1881–1942), австрійського письменника.
ГРУДЕНЬ
01.12. – Всесвітній день боротьби зі СНІДом.
– 25 років тому народ України вільним волевиявленням на референдумі підтвердив Акт проголошення незалежності України (1991).
03.12. Міжнародний день інвалідів.
05.12. – Міжнародний день волонтерів.
– 85 років від дня народження Григора Тютюнника (1931-1980), українського письменника.
-115 років від дня народження Уолта Діснея (Дісні) (1901–1966), американського кінорежисера, продюсера
06.12. – 145 років від дня народження Миколи Вороного (1871-1938), українського поета, театрознавця, перекладача.
07.12. – День місцевого самоврядування.
– 80 років з дня смерті Василя Стефаника (1871-1936), українського письменника, громадського діяча.
10.12. – День захисту прав людини.
13.12. – День святого апостола Андрія Первозванного.
14.12. – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
19.12. – День святого Миколая Чудотворця.
29.12. – 110 років від дня народження Святослава Гординського (1906-1993), українського поета, перекладача, художника, мистецтвознавця, літературознавця.